► Чому ви ходите до церкви?

Коли люди говорять про «ходіння до церкви», часто вони мають на думці відвідування запланованих служінь в церковній будівлі.

Багато хто стверджує, що відвідує зібрання громади, щоб дізнатися про Бога; інші, хто знаходиться далеко від Всевишнього, свої візити пов'язують з надією на переживання Божої присутності; люди ж, котрі знають Бога, приходять на служіння, сподіваючись відчути Божу присутність в поклонінні. Все в церкві пов'язано із Всевишнім.

Безумовно, потрібно переживати Божу присутність на служіннях поклоніння, але церква — це не будівля; вона існує не тільки для зустрічей або поклоніння. Група посвячених віруючих — це і є церква, тому, коли ми говоримо про людей, які відвідують церкву, ми маємо на увазі групу віруючих. Коли ми зазначаємо, що в церкві все пов'язано з Богом, ми маємо на увазі, що не тільки будівля і служіння для Нього, але і суть життя цієї групи посвячених віруючих також полягає в Бозі.

У першому столітті н.е. часто використовувався грецький термін ekklesia. Коли в місті звучало оголошення, яке закликало людей зібратися на раду, ця групова зустріч називалася ekklesia.

Ekklesia — слово, яке використовується в Новому Заповіті для позначення слова «церква». Ми зустрічаємо його там 117 разів, але не завжди мова йде про церкви: в деяких випадках йдеться про інші зібрання (Дії Апостолів 19:32, 39 і 41).

Євангеліє адресоване людям незалежно від їх місця проживання, раси, соціального статусу чи професії. Так само, як оголошення про зустріч було доступне всім жителям міста, жодна категорія людей не була обділена можливістю почути Євангеліє.

Церква — це група людей, які зробили свій вибір на користь Євангелія. Вона складається з різних категорій людей, що сформували особливу групу посвячених Христу і Його церкві віруючих.

Особистості Трійці — Отець, Син і Дух Святий — перебувають в особливих взаєминах з віруючими в церкві.

Бог буде прославлений навічно справами, які Він вершить в церкві.

«Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь» (До Ефесян 3:21).

Церква існує для Божої Слави, і тому вона не повинна робити того, що безчестить Бога і дає людям неправильне розуміння Його сутності, чи того, що висуває на перше місце людину, а не Бога.

Церква — це Божа родина.

«Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (До Галатів 6:10)

«Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє…» (Від Матвія 6:9).

У зв'язку з тим, що церква — це сім'я Бога, неможливо людині бути справжньою частиною громади, якщо вона не вірить у Всевишнього і не перебуває у взаєминах з Ним. Людина стає частиною церкви не тільки тому, що вона знайома з багатьма людьми: вона стає її складовою, входячи у взаємини з Богом, а потім присвячуючи себе взаєминам з Божими людьми.

► Що означає той факт, що Бог — наш Отець?

Ісус був засновником церкви: Він обіцяє їй кінцевий успіх.

«…І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» (Від Матвія 16:18).

Христос обіцяв постійно бути з церквою.

«...І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Від Матвія 28:20).

«Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них» (Від Матвія 18:20).

Христос — Глава церкви, а церква — Його тіло в світі. Особисті взаємини Ісуса з церквою куди глибші, ніж ми можемо уявити.

«І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!» (До Ефесян 1:22,23).

«…Бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! (До Ефесян 5:30).

Член церкви є частиною тіла Христового, тому неможливо людині бути справжньою складовою церкви, якщо вона особисто не пізнала Христа як Спасителя і не визнала Його Господом.

► Кого можна назвати членом тіла Христового?

У книзі Дії Апостолів ми бачимо, наскільки потужно рання церква переживала присутність і силу Святого Духа, Який надихав, наділяв силою для проповіді (Дії Апостолів 2:11), закликав до особливого служіння (Дії Апостолів 13:2), направляв кожного віруючого в потрібне місце для служіння (Дії Апостолів 16:6-10), а також розв’язував доктринальні питання (Дії Апостолів 15:28).

Дух Святий — великий Управитель церкви у виконанні її всесвітньої місії.

Жодній людській організації несила виконати завдання такого масштабу, повністю покладаючись тільки на свої ресурси. Бог закликає і посилає місіонерів, і Він знає потреби кожної географічної місцевості.

У ранній церкві Дух Святий направляв поклоніння. Він говорив через різних людей — членів громади (Дії Апостолів 14:30-31), а також в певний момент міг змінити заплановану програму поклоніння.

Божий Дух наділяє духовними дарами, щоб члени церкви могли служити один одному (1 до Коринтян 12:4-7).

Життя громади — це життя в Дусі, саме тому вона відрізняється від будь-якої іншої людської організації. Члени церкви спілкуються один з одним, тому що у них є взаємини з Богом і духовне життя. Ненавернена людина не може бути частиною цього спілкування, навіть якщо церква їй подобається і у неї там є друзі.

Людина стає складовою громади, переживаючи чудо відродження Святим Духом. Оскільки це надприродний досвід, Дух Святий таким самим способом спрямовує і дає силу поширювати Євангеліє; результати проповіді Благої звістки неможливо пояснити природніми причинами.

У перші дні ранньої церкви в Єрусалимі посвята і єдність були настільки потужними, що сучасним віруючим складно навіть уявити таке. Люди продавали маєтки та віддавали гроші, щоб була можливість жити разом. Коли Ананій та Сапфіра збрехали, вони були вбиті, тому що їх гріх ганьбив чудову роботу Духа Святого в церкві (Дії Апостолів 4:32-35, 5:1-4).

Єдність церкви досягається життям в Дусі.

Церква (група віруючих, а не будівля) названа «храмом Бога», бо Дух Божий живе в ній по-особливому (2 до Коринтян 6:16). Під серйозне засудження потрапляє кожна людина, яка шкодить духовному храму, в якому є християнська єдність (1 до Коринтян 3:16-17).

► Що б ви сказали людині, яка заявляє, що вона водиться Духом Святим, але при цьому сіє сварки та поділення?

Церква допомагає людям пам'ятати про Бога, фокусуватися на Ньому і переживати зміни, які творить Господь.

Церква створена Богом. Більш ніж будь-що на землі, церква — це те місце, де Божу волю свідомо виконують люди, які люблять Всевишнього, тому що вона являє світу те, який Господь насправді.

► Що люди повинні дізнатися про Бога, коли вони споглядають на церкву?

Дивлячись на церкву, люди повинні бачити, що Бог люблячий і милостивий, і Він піклується про людей, прощає їх, тримається істини, виконує обіцянки і ненавидить гріх, люблячи грішників.

► Яких помилок нам слід уникати, пам'ятаючи, що суть церкви — Бог?

Церква існує для Бога, і тому поклоніння повинно бути сфокусоване на Ньому. Коли поклоніння зосереджене на лідерах або виконавцях, воно концентрується навколо людини, а це ідолопоклонство. Невідповідне поклоніння стає плотським, звеличує певних людей і закликає до задоволення людських бажань, а не Божого. Таке поклоніння ризикує перетворитися на демонічне, тому що люди поклоняються і підкоряють себе почуттям і духам, які не від Бога.

► Запропонуйте комусь зі студентів прочитати До Ефесян 4:1-6 всьому класу. Про яку основну рису церкви говориться в цьому уривку?

Павло закликав віруючих до єдності, причиною якої є існування єдиної церкви. Всі справжні християни перебувають в одному тілі, так само як існує тільки один Бог і одне Євангеліє, а також одне християнство і одна церква, тому що є лише один Бог.

Той факт, що всесвітня церква тільки одна, підкреслюється в 1 до Коринтян 12:13, де Павло сказав, що всі язичники, які увірували, стають частиною одного тіла.

Символ віри — це твердження основоположних християнських вірувань. Ранній християнський символ віри — Апостольський — містить твердження: «Я вірю в католицьку церкву». Слово «католицька» в ньому не стосується Римсько-католицької церкви; воно означає «всесвітня» або «завершена». Символ віри стверджує, що є тільки одна церква, яку представляють християни по всій землі.

► Запропонуйте комусь зі студентів прочитати До Ефесян 2:20 всьому класу.

Церква будується на єдиному фундаменті: служінні та істині, явленій нам апостолами і пророками; вісті про відкуплення і житті, яке продовжується в Ісусі Христі; існує тільки одна основа і одна церква.

У Китаї є релігія «Східне світло». Її послідовники вірять, що робота Ісуса закінчена і Бог послав іншого месію в сучасний світ; це китайська жінка, яка проголошує нові доктрини.

► Яку відповідь ми можемо дати представникам релігії «Східне світло»?

Єдність вселенської церкви не означає, що це одна організація. Жодна спільнота навіть близько не зможе підійти до того, щоб виконати Божу мету для церкви по всьому світу. Під час Свого служіння Ісус сказав Своїм учням не очікувати, що всі християни будуть належати до однієї організації (Від Марка 9:38,39).

Римсько-католицька церква проголошує, що вона повна Божа церква; мормони і Свідки Єгови говорять про себе те саме.

► Що б ви сказали людині, яка заявляє, що її організація — єдина і завершена церква Бога на землі?

Помісна церква не повинна брати на себе право незалежного розвитку християнських доктрин. Наставляючи віруючих в одному зі своїх послань, Павло сказав, що так прийнято «у всіх Божих церквах» (1 до Коринтян 11:16). Апостол, звертаючись до церкви, зауважив, що вона повинна приймати певних служителів, незважаючи на те, що вони були представниками інших церковних громад (2 до Коринтян 8:23-24): очевидно, він вказував на неприпустимість для церкви дотримуватися доктрин, які відрізняються від всіх інших церков.

Християни церкви в Коринфі, які були благословенні духовними дарами, почали думати про себе як про незалежну громаду, у якої немає потреби прислухатися до кого-небудь ще. Павло змінив їх розуміння та практичні дії, нагадуючи про те, що вони не є першоджерелом Божого Слова: воно прийшло від інших і не тільки для них (1 до Коринтян 14:36). І далі він підкреслив, що духовно чутливі люди в церкві побачать, що його настанови натхненні Богом.

Помісна церква повинна перебувати на самозабезпеченні і бути самокерованою, але також їй необхідні взаємини зі вселенською церквою для доктринальної стабільності, отримання навчальних ресурсів і розуміння всесвітньої місіонерської перспективи.

Сьогодні існує багато різних церков з різноманітними доктринами, і всі вони заявляють, що слідують Біблії. Підзвітність вселенській церкві не означає, що всім церквам слід бути схожими одна на одну, проте вони повинні дотримуватися доктрин, що були сформульовані на початку ери церкви Нового Заповіту. Церква повинна бути частиною якоїсь асоціації, що забезпечить їй підзвітність.

Для утримання доктринальної стабільності помісна церква повинна дотримуватися трьох складових:

1. Переконання, що Біблія є абсолютним авторитетом;

2. Фундаментальних доктрин історичного християнства;

3. Спілкування в асоціації церков з вірним богослов'ям.

Зараз ми розглядаємо другий пункт (інформація про асоціацію церков міститься в матеріалі іншого уроку).

Помісна церква не повинна приймати принципи, які суперечать фундаментальним християнським доктринам церкви Нового Заповіту, записаних в ранніх символах віри. Апостольський, Нікейський та Халкідонський символи віри утверджують доктрини, які були обов'язковими для християнства в період його становлення. Вони містять доктрини про Трійцю, божественність Христа і Духа Святого. Якщо церква відкидає доктрини цих символів віри, вона не повинна називати себе християнською, бо в такому випадку перетворюється на іншу релігію.

Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця рожденного перед усіма віками.Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворного, що від Отця (і Сина) ісходить; що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, святу соборну й апостольську Церкву. Ісповідую одне хрищення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

А якщо людина не згодна з будь-яким твердженням Нікейського символу віри? Церква дотримувалася цих доктрин з моменту заснування, і якщо вона відкидає одну з них, то заявляє, що отримала розуміння істини, якої не було протягом 2000 років. Якщо церква чи людина не дотримуються доктрин Апостольського, Нікейського та Халкідонського символу віри, то її вченню довіряти не можна, так як доктрини символів віри підтримують Євангеліє; якщо ж людина відкидає вчення, в них записані, вона суперечить Євангелію.

► Що б ви сказали людині, яка заявляє, що вважає себе віруючою, але не згодна з будь-яким твердженням Нікейського символу віри?

Сім тверджень, наведених нижче, є основними пунктами цього уроку. Мета цього уроку — привести студента до їх розуміння.

1. Помісна община — це група віруючих, які відділяють себе не те, щоб бути церквою в певному місці; це група посвячених Богу віруючих, які збираються в певному місці.

2. Церква являє світові природу Бога.

3. Життя від Духа — це життя і єдність церкви.

4. Членство в церкві базується на взаєминах з Богом і посвяченні групі віруючих.

5. Існує одна всесвітня церква, яка слідує єдиному християнству, тому що суть церкви — тільки Бог.

6. Жодна людська організація не може бути повною церквою Божою на землі.

7. Помісна церква повинна дотримуватися фундаментальних історичних доктрин вселенської церкви.

1. До наступного заняття студентам необхідно написати коментарі по кожному з семи підсумкових тверджень (всього сім абзаців), пояснивши їх значення і важливість. Потрібно викласти свої думки таким чином, щоб роз'яснити тези тим, хто не знайомий з вивченою темою. Письмова робота повинна бути здана викладачеві.

2. На початку наступного заняття викладачеві необхідно запропонувати кільком студентів розповісти класу свої варіанти виконаних завдань за певними пунктами. Всі інші заняття (крім останнього) будуть містити додаткові завдання, окрім написання роботи по семи підсумковим твердженням; вони можуть бути у вигляді тесту, інтерв'ю, вивчення уривка або письмової роботи.