Оскільки основна мета програми SGC — підготовка до служіння, до груп повинні бути залучені християни, які почитають Бога і чиє життя супроводжується істинним свідченням; невіруючі не зрозуміють і не оцінять більшу частину змісту курсу.

Той, хто навчається на курсі, повинен вірити в історичні основи християнської віри, включно з євангельською доктриною. Програма призначена для служіння Тілу Христовому по всьому світу, тому для участі в ній не вимагаються особливі конфесійні переконання.

Студент повинен бути членом християнської громади, активно брати участь у поклонінні та спілкуванні своєї церкви. Той, хто не готовий присвячувати себе, не може бути підходящим кандидатом для служіння викладання. В ідеалі вони повинні належати до церкви, яка надаватиме їм можливості практикувати те, чому вони навчилися. Деякі завдання в курсах передбачають залучення інших віруючих.

Передбачається, що до навчання можуть залучатися студенти, які добре пишуть і читають. Завершена середня освіта — не обов’язкова умова, але учні повинні вміти писати і читати, щоб розуміти матеріал і виконувати завдання. Помісні школи повинні надавати сертифікати студентам, здатним навчатися на цьому рівні.

Інші рівні викладання можуть бути запропоновані студентам, які бажають навчатися, але не можуть виконати завдання; згодом вони можуть організувати навчання для всієї громади чи домашньої групи з вивчення Біблії, а також для людей, які не вміють читати і не можуть впоратися з завданнями.

Студенти, які навчаються в місцевих групах SGC, відрізняються від студентів інших навчальних закладів. Вони не схожі на школярів і не є звичайними студентами університетів чи біблійних коледжів. Викладачам слід адаптувати свої методи викладання до особливостей таких груп.

Академічні здібності деяких студентів можуть бути нижчими, ніж у студентів коледжу, тому викладачам слід коригувати свої очікування. Вони повинні чітко пояснювати студентам, як слід виконувати завдання. Лінь і недбалість мають отримувати належну критику, проте зауваження до роботи студентів мають бути конструктивними і спрямованими на підтримку, без проявів неповаги.

Пам'ятайте: якщо Бог покликав людей до служіння, Він наділить їх особливими здібностями, необхідними для його реалізації; у їхньому житті вже може проявлятися помазання та благословення Бога в служінні. Наша відповідальність — допомогти їм розвиватися і не нашкодити негативними коментарями.

У більшості груп SGC можливий широкий діапазон вікових категорій учнів. Дехто, можливо, нещодавно закінчив школу, а інші можуть бути у віці бабусь і дідусів; частина з них може служити пасторами протягом багатьох років; трапляється, що учень старший за вчителя.

Двадцятирічний студент, котрий нещодавно закінчив школу, може мати кращі академічні здібності, ніж шістдесятирічний пастор, однак важливо проявляти повагу до кожного учня в групі. Не слід захоплюватися академічними здібностями, не поважаючи зрілість і досвід. Акцентуючи увагу на вимогах, потрібно уникати того, щоб ставити в незручне становище студентів, у котрих немає такого досвіду.

► Як мають відрізнятися методи викладання, коли ми вчимо дорослих, а не дітей?

Зрілий студент — це термін, який використовується для опису людини, котра веде самостійний дорослий спосіб життя; вона може бути одруженою та мати дітей, працювати або нести служіння; у неї різноманітний життєвий досвід.

Коли доросла людина знову стає студентом, вона чітко усвідомлює, на які конкретні цілі себе присвячує.

Викладацька манера лідера та стиль занять повинні бути орієнтовані також і на задоволення потреб зрілих студентів.

1. Зрілі студенти прагнутимуть навчання, яке не розтягуватиметься на роки і гарантуватиме результат у найкоротші терміни. Їм важливо розуміти, як вони практикуватимуть те, що вивчають. На заняттях слід приділити час, щоб учні поділилися, як планують застосовувати свої знання на практиці. Учитель не повинен витрачати весь час заняття лише на викладення матеріалу, не залучаючи студентів до активної діяльності.

2. Зрілі студенти очікують поважного ставлення. Вони вже несуть багато відповідальності і не бажають, щоб до них ставилися, як до дітей. Вчителі повинні демонструвати ставлення до учня як до зрілої особистості та відкритість до ідей; їм слід проявляти повагу до досвіду та поглядів інших студентів.

► Як прийнято у вашій культурі проявляти повагу до зрілих учнів у найкращий спосіб? Якого ставлення як до учня у зрілому віці бажали б ви?

3. Зрілі студенти бажають ухвалювати усвідомлені рішення в процесі навчання. Зважаючи на їхній досвід та задачі, деякі форми навчання будуть особливо актуальними. Вони потребують свободи, щоб рухатися до своїх цілей і виробити власний стиль засвоєння матеріалу.

4. Зрілі студенти прагнуть застосовувати знання на практиці. Учителю потрібно дозволяти студентам проводити презентації, пояснювати певні розділи та допомагати відповідати на запитання; іноді учні можуть наводити приклади з власного досвіду. Хоча викладачі повинні уникати марнування часу, їм також необхідно усвідомлювати, що за допомогою живих прикладів можна продемонструвати спосіб застосування вивченого.

5. Зрілі студенти розвивають взаємини з іншими учнями. Вони набувають досвіду завдяки зворотному зв’язку від інших людей; поважають оточуючих і здобувають авторитет у них, а також пам’ятають і цінують взаємодію з іншими протягом усього життя. Час від часу класу слід ділитися на малі групи для обговорень.

6. Зрілі студенти бажають робити висновки самостійно. Вони очікують, що до різноманіття думок ставитимуться толерантно.

7. Зрілі студенти прагнуть більш близьких взаємин з викладачем, заснованих на повазі. Вони не вважають, що статусна дистанція між ними та вчителем повинна бути такою самою, як у викладача університету і його студентів; цінують особисту увагу від вчителя і бажають захоплюватися не лише знаннями, але й відданим життям, а також характером.

Вчитель повинен приділити час на заняттях, щоб говорити з учнями про формування корисних освітніх звичок; студентам слід навчитися дисциплінувати себе та щоденно планувати свій навчальний час.

Викладачеві потрібно ретельно вести облік виконаних завдань і відвідування занять; наприкінці курсу ці записи будуть підставою для оцінювання. Якщо хтось з студентів не справляється з виконанням завдань, викладачеві слід приділити йому увагу та підказати, як покращити показники.

Учителю важливо переконатися, що студент розуміє, як виконувати завдання; якщо рівень роботи низький, слід повернути її на доопрацювання, але викладачеві потрібно переконатися, що учні зрозуміли, як поліпшити свою роботу.

Якщо показники студентів щодо відвідуваності чи виконання завдань недостатні, вчителю слід поговорити з ними про виправлення та поліпшення ситуації; учні групи не повинні дивуватися своїм оцінкам наприкінці курсу.