Багато людей щодня зайняті, не особливо зосереджуючись на значущості власної діяльності. Вони вважають, що все очевидно, і немає необхідності думати про це або з кимось обговорювати.

► Що відбувається, якщо людина не думає серйозно про пріоритети?

• Існує дещо набагато краще, що ми можемо продукувати, в порівнянні з тим, що ми виконуємо щоденно.

• Існують кращі способи реалізувати те, що ми робимо.

• Ми могли б досягати результатів, що перевершують ті, які ми отримуємо.

► Якщо вищенаведені твердження вірні, як же нам навчитися діяти більш плідно?

Згідно з думкою Джона Максвелла [1], звичайний рівень мислення це:

• занадто лінивий, щоб освоїти процес цілеспрямованого мислення;

• занадто недисциплінований, щоб звільнити силу стратегічного мислення;

• занадто неглибокий, щоб засумніватися в прийнятті поширеного способу мислення;

• занадто гордий, щоб дозволити людям обговорювати ідеї разом і приходити до спільної думки;

• занадто сконцентрований на собі, щоб відчути задоволення від неегоїстичного мислення;

• занадто необізнаний, щоб насолоджуватися результатом мислення, сконцентрованого на найважливішому.

Коли ви точно знаєте свої пріоритети, ухвалення багатьох рішень стає легким. Пріоритети визначають ваші цілі і спосіб, який ви оберете для їх досягнення, а також дають вам здатність бачити можливості і обирати з них.

Людина, у якої немає чітких пріоритетів, буде відволікатися на можливості, які не мають стосунку до правильних цілей.

► Які пріоритети повинні переважати у кожного християнина?

У християнина є деякі власні пріоритети, які повинні скеровувати його особисті цілі.

Спасіння і взаємини з Богом — це абсолютні пріоритети: ви повинні відкидати все, що йде врозріз, а це означає повний послух Богу.

Джон Веслі вчив, що ми знаємо Божу волю на певні речі в нашому житті: Всевишній бажає, щоб ми були гідними людьми і поводилися відповідно, тому, розглядаючи будь-яке рішення, ми повинні обирати те, що відповідає цим критеріям. Не потрібно дозволяти собі бути втягненими в ситуації, в яких ймовірність залишитись святими в серці і вчинках надзвичайно мала, або можливість досягнення позитивного результату невелика. Цей принцип можна застосувати до таких рішень, як вибір місця проживання, роботи, партнера в шлюбі, освіти, старту бізнесу, вибору церкви і друзів.

По-друге, Божий поклик до життя в служінні важливий для нас. Результатом керівництва і проводу Всевишнього є курс життя. Він може змінити ваші амбіції, відвести вас від ваших устремлінь та направити до Своїх цілей для вас. Слід пам'ятати, що знайти повноту можна тільки в Божій волі, тому ви не повинні приділяти їй лише часткову увагу, віддаючи пріоритет своїм власним цілям.

Людина відчувала покликання стати пастором, але не була впевненою, як вона зможе одночасно зі служінням забезпечувати власну сім'ю. Чоловіку запропонували хорошу роботу в аеропорту, і він погодився. Там йому доводилося працювати і в неділю та пропускати служіння, тому він говорив: «Робота в аеропорту і є моя церква». Він непокоївся, що не відповів на Божий поклик бути пастором, проте віри, що Всевишній забезпечить його, якщо він залишить роботу, у нього не було. Він пропрацював в аеропорту тридцять років, зрештою, вийшов на пенсію з щомісячною оплатою і вирішив спробувати робити щось для Бога вже в похилому віці. Чи були у нього правильні пріоритети?

Ісус сказав: «Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Від Івана 4:34). Як би ви пояснили, що наша пожива — чинити Його волю? Це те, що задовольняє вас, а, значить, і мотивує.

Пріоритети, описані в цьому уроці, не обов'язково наведені за чергою значимості.

Інший пріоритет християнина — його сім'я. Біблія стверджує, що той, хто не піклується про неї, гірший за невірного (1 Тимофію 5:8). Відповідальність лідера перед своєю сім'єю полягає не тільки у фінансовому забезпеченні, але також і в духовному наповненні та в задоволенні інших потреб. Навіть служіння потрібно балансувати з сімейними потребами. Воля Божа для вас не конфліктує з сімейними обов'язками, тому що вони складають частку Божої волі для вашого життя. Зустрічаються випадки, коли люди, які досягли висот у служінні, не були хорошим прикладом турботи про сім'ю. Людина, яка вважає, що повинна нехтувати сім'єю заради служіння, помиляється.

Ісус Навин був лідером мандрівного народу, на який вплинули різні релігії. Євреї підходили до обіцяної їм Богом землі, і це був момент, коли вони повинні були присвятити себе заповіту із Всевишнім. Ісус Навин поставив їх перед вибором: вони повинні обрати, чи будуть служити Богові, але він не чекав загального голосування і ухвалив власне рішення. Незалежно від вибору загалу Ісус Навин оголосив, що він та його дім будуть служити Господу (Ісуса Навина 24:15). Це приклад сильного лідерства, в основі якого стійке переконання. Якби народ обрав служіння іншим богам, Ісус Навин не залишився б їхнім лідером; він не був готовий піти на компроміс зі своєю вірністю Богові. Його сміливість та впевненість в правильному виборі вплинули на народ, і вони ухвалили правильне рішення.

Четвертий пріоритет — це помісна церква. Помісна громада — це тіло Христове і повнота Божа в світі (До Ефесян 1:23). Бог оснащує церкву для досягнення Його цілей (До Ефесян 4:11-13); через неї Всевишній буде прославлений навічно (До Ефесян 3:21), тому християнин не повинен думати, що його покликання до служіння, а також таланти не залежать від церкви. Якщо він не є посвяченим членом общини, що допомагає збудовувати громаду, він не дотримується досконалої Божої волі для свого життя.

Пріоритети, описані вище, легко озвучити, але складніше пристосувати та збалансувати до вимог, що висуваються життям. Іноді ми зайняті справами сім'ї, служінням, бізнесом, постійним поспіхом, але ніколи не зупиняємося, щоб подумати про пріоритети.

Дії повинні витікати з роздумів. Якщо ви дуже зайняті, щоб зупинитися і подумати, то, напевно, ви робите щось не те; ви навряд чи дієте згідно із заявленими пріоритетами.

► Чому складно постійно йти за своїми пріоритетами?

Принцип Парето названий на честь Вільфредо Парето — італійського економіста, який зауважив, що 80% землі володіють 20% населення. Він зауважив, що 80% горошку з його городу він отримує від 20% стручків, а також, що таке співвідношення підходить до багатьох речей. Інші люди застосували цей принцип до лідерства, часу і бізнесу.

Кожне з наведених вище тверджень можна застосувати і навпаки, щоб показати зворотній зв’язок. Наприклад, 80% продавців здійснюють 20% продажів компанії; 80% членів церкви здійснюють 20% роботи в церкві.

20% зусиль, докладених більшістю, приносять їм 80% успіху. Багатьом людям потрібно переглянути фокус своїх зусиль: їм слід приділяти більше уваги ефективнішим заходам, і, навпаки, витрачати менше часу на менш результативні.

Викладачеві потрібно використати ілюстрацію, щоб переконатися, що концепція зрозуміла. Намалюйте великий квадрат на аркуші. Розділіть його на 20% і 80%. Зробіть те ж саме на іншому аркуші. Тепер проілюструйте, показуючи співвідношення на двох аркушах. 80% співробітників (покажіть на більшу частину квадрата) компанії реалізують 20% роботи (вкажіть на меншу частину квадрата на іншому аркуші). 20% працівників (покажіть на меншу частину квадрата на першому аркуші) виконують 80% задач (вкажіть на більшу частину квадрата на другому аркуші).

Лідер, який постійно зайнятий, найімовірніше, повинен переглянути свій список справ. Чи можливо позбутися деяких з них з найменшими втратами?

Більшість пасторів витрачають 20% часу на 80% людей і 80% часу на 20%. Питання полягає в тому, чи сфокусовані вони на правильних людях. Зазвичай ми витрачаємо більшу частину нашого часу на людей, у яких найбільше проблем, і віддаємо найменше часу тим, у кого найбільший потенціал, тому що ці люди і так добре справляються. Ми повинні вкладати свій час в людей, які залучені до діяльності громади найбільше.

► Використайте знову листи з квадратами. Вісімдесят відсотків вашої діяльності досягає 20% результату. Двадцять відсотків вашої діяльності досягає 80% результату. Вправа: перерахуйте ваші обов'язки і задачі. Чи приносять деякі з ваших заходів недостатньо високі результати? На яку діяльність потрібно змістити акцент?

Деякі люди дуже зайняті і відчувають, що ніколи не зможуть впоратися з обсягом роботи. Вони звалюють на себе кожну з поставлених перед ними задач і сприймають їх як необхідні в однаковій мірі. Вони непокояться, що розчарують людей, що залежать від них, але не можуть закінчити все вчасно; часто вони знаходяться в стані хронічної втоми та стресу. Вони не можуть приділити час плануванню, тренінгам і розвитку, тому що у них завжди є щось термінове, що потрібно зробити.

Нам потрібен баланс між терміновістю і важливістю. Діяльність людини потрібно розділити на чотири категорії [1].

Термінові і важливі речі легко забирають нашу увагу. Ця категорія включає в себе підготовку проповіді, допомогу комусь з медичною проблемою, збір грошей на термінові потреби.

Не термінові, але важливі завдання зазвичай стосуються обов'язків, які ми взяли на себе, але нам не слід було б цього робити. Іноді це наші особисті проекти, які не пов'язані зі служінням. Це можуть бути бізнесові справи, які приносять не так вже й багато прибутку, але відтягують на себе багато часу від більш важливих пріоритетів. Ці завдання можуть бути терміновими, тому що їх потрібно завершити до певного моменту, але, в той же час вони не важливі, тому що не забезпечують відчутного результату.

Справи не термінові і не важливі не служать задоволенню ніяких важливих потреб: якби вони не були виконані, це не було б великою втратою. Іноді це програми, які більше не приносять тих результатів, які були раніше.

Справи не термінові, але важливі часто забуваються. Це речі, які не досягаються швидко, але цінні в довгостроковій перспективі. Наприклад, академічне навчання (студента або вчителя), різні форми тренінгів, будівництво, написання книг і статей. Через те, що їх неможливо закінчити на даний момент і отримати користь негайно, люди схильні фокусуватися на більш термінових задачах. Лідер відповідальний стежити за розподілом часу і ресурсів, щоб це виправдало себе в майбутньому. Наскільки це можливо, це має відбуватися щодня.

Дії, необхідні організації, можна поділити на дві категорії:

• Справи, які сприяють руху організації до нового розвитку, нових можливостей та зростання;

• Справи, що підтримують поточну життєдіяльність.

Якщо лідер цілеспрямовано не буде здійснювати дії з категорії «А», у нього буде переважати тенденція приділяти всю увагу справам з категорії «Б». Кожен лідер може скористатися даним принципом і застосувати його в своєму житті.

В древній мудрій приказці мовиться: «Колесо, що скрипить, отримає мастило». Це про те, що ми схильні присвячувати свою увагу тому, що турбує нас на даний момент. Деякі лідери переходять від рішення однієї проблеми до іншої, але ніколи не вкладають в майбутнє; вони кажуть, що часу на тренінги немає, але, діючи таким чином, вони не зможуть ніколи поліпшити ситуацію.

Успішні в довгостроковій перспективі організації зазвичай вкладають час і ресурси в дослідження, розвиток та тренінги; якщо цього не відбувається, діяльність втратить свою ефективність, як тільки зміниться ситуація.

► Кожен студент повинен написати список всіх своїх дій, що супроводжують виконання обов'язків. Потім необхідно накреслити чотири квадрати, як зазначено вище, і вписати свої справи. Зверніть увагу на наступні моменти. Якими речами зі списку, що не є терміновими, але важливими, ви нехтуєте? Чи витрачаєте ви час на те, що не важливе і не термінове?

Лідер відповідальний за організацію та результат її діяльності, але він не повинен робити все самостійно: йому необхідно делегувати обов'язки іншим, проте залишити за собою перевірку та контроль результатів роботи. Йому слід постійно організовувати тренінги з розвитку для членів існуючої команди, а також потенційної, щоб вони могли зробити більше в майбутньому.

Завдання делегується не тому, що воно не важливе, а тому, що хтось інший може виконати його так само добре або ж може бути цьому навчений; делегування здійснюється також через те, що це не такі надважливі задачі, які може виконувати тільки лідер.

Деякі завдання неможливо делегувати, тому що тільки лідер може нести відповідальність за їх виконання. Він представляє організацію і виступає від її імені так, як ніхто інший не зможе. Він також повинен бути зосередженим на розвитку та на майбутньому: бачити можливості, небезпеки, зміни, що наближаються, краще, ніж будь-хто інший.

Можуть бути специфічні задачі, для яких у лідера є особливі здібності, тому зазвичай він не делегує їх, проте потрібно бути обережним, щоб не утримувати ті з них, що можна передоручити. Є лідери, які завжди невдоволені роботою інших і хочуть самі все виконувати, щоб зробити якнайкраще.

Деяким лідерам подобається все виконувати самостійно і не делегувати нічого. Коли це відбувається, вони занадто уважно спостерігають за ходом виконання роботи, щоб ухвалювати всі рішення. Таке лідерство не результативне. Хороший лідер створює команду людей, які вкладають свої енергію та ідеї, встановлюють цілі та беруть участь в ухваленні рішень.

Хороший лідер делегує не тільки задачі, але й лідерство. Він дозволяє іншим керувати певними проектами; якщо лідер вказує підлеглим, що і як робити, то не дозволяє їм керувати проектом насправді.

Коли лідер встановлює свої пріоритети, він повинен роздумувати над певними питаннями.

1. Хто може допомогти? Якщо є завдання, які можуть виконати інші люди, але ви не задіюєте їх, лідерство здійснюється непродуктивно.

2. Які завдання не зможуть бути виконані без особистої участі? Лідер повинен концентруватися на таких задачах. Наприклад, це розвиток команди, формування бачення або довгострокове планування. Ці завдання також лідер не повинен виконувати сам, але зазвичай вони не можуть бути реалізовані без нього.

Деякі люди думають, що у лідера багато привілеїв, і авторитет дозволяє йому робити все, що заманеться. Але насправді лідер жертвує своїми правами, щоб його команда могла досягти успіху, тому що самотужки він не зможе цього зробити, якщо на його групу чекає провал.

Коли лідер зростає на своїй посаді, його права зменшуються, а обов'язки збільшуються.

Наприклад, на найнижчому рівні бізнесу людина працює визначені години, виконує певні завдання і не несе відповідальності ні за що, окрім своїх прямих обов'язків.

На високому рівні організації лідер працює необмежену кількість часу, повинен усувати будь-яку перешкоду на шляху до успіху і забезпечувати інших всім необхідним. Йому, можливо, доведеться відмовитися від багатьох особистих привілеїв. Бувають часи, коли хочеться відпочити або розважитися, але лідер жертвує цим, щоб зробити те, чого потребує організація. Багатьом лідерам люди дзвонять зі своїми проблемами і вдень, і вночі.

У міру того, як збільшується відповідальність, лідер зможе ухвалювати більш значні рішення в організації, але разом з цим йому доведеться відмовлятися від особистих привілеїв. Процес проілюстрований за допомогою пірамід. Внизу у людини мало відповідальності, але багато прав, тому що вона може вирішувати, наскільки їй присвячувати себе спільній справі; у міру зростання відповідальності особисті права зменшуються.

Розгляньте приклад атлета. Спортсмен, який досяг успіху, може насолоджуватися славою і багатством, проте у нього сувора дієта, постійні тренування; йому приходиться вкладати у розвиток своїх навичок щодня. Життя великого музиканта подібне: йому теж доводиться багато працювати.

Людина, яка готує себе до певних професій, таких як медицина або професійне викладання на високому рівні, повинна багато років присвятити навчанню. Вона не може витрачати свій час і гроші, як інші, і пропускає багато подій, відмовляючись від розваг та відпочинку, а іноді змушена і позбавляти себе задоволення базових потреб, щоб досягти мети.

Людина, яка намагається розпочати бізнес, повинна присвятити ресурси цій меті. Вона не може витрачати всі гроші, які заробляє; їй доводиться вкладати все, що в неї є, в перспективу отримання майбутнього прибутку. Вона не витрачає фінанси на те, що можуть дозволити собі її друзі, які, в свою чергу, можуть критикувати її за обережність, але в майбутньому у неї з’явиться більше можливостей.

Людина, яка збирається бути лідером, повинна вкладати в цю перспективу вже зараз: жертва починається на стадії розвитку. Зробіть свій вибір на користь прогресу та інвестуйте в своє майбутнє; робіть пріоритетом тренінги, практику служіння і час, проведений з лідерами.

Ваші обов'язки можуть здаватися неважливими, але вони розвивають ваші здібності співпраці з людьми та дають можливість побудувати надійну репутацію.

► Обговоріть наступні абзаци. Що означають ці твердження? Які у них сфери застосування?

Для досягнення успіху необхідна жертва: потрібно відмовитись від безпеки, щоб отримати значимість; позбавити себе придбань заради майбутнього потенціалу; залишитись без негайних задоволень заради особистісного зростання; відкинути розпорошеність, щоб досягти сфокусованості, а також відмовитись від прийнятного, щоб отримати досконале [1].

Практикуйте ваші пріоритети цілеспрямовано: «До того, як щось стане звичкою, потрібно це практикувати і дисциплінувати» [2].

Апостол Павло описував посвячення атлета. Вони жертвують певними речами, і їх мотивація для досягнення успіху величезна (1 до Коринтян 9:25-27). Павло каже, що спортсмени це роблять для земної, тимчасової слави, ми ж повинні трудитися для вічної нагороди. Наша мотивація відрізняється, але ми повинні прагнути успіху не менше.

Дозвольте студентам поділитися, як зміняться їхні цілі та дії завдяки цьому уроку.

1. Пріоритети визначають ваші цілі і спосіб, який ви обираєте для їх досягнення.

2. Пріоритети дають вам здатність бачити можливості і обирати з них.

3. Ви знайдете повноту тільки в Божій волі.

4. Хороший лідер делегує не тільки задачі, але і лідерство.

5. У міру зростання лідера на посаді його права зменшуються, а обов'язки зростають.

1. Напишіть невеликий роздум (1 абзац), підсумовуючи концепцію цього уроку, що змінює життя. Поясніть її важливість. Які позитивні зміни вона може привнести? Якої шкоди може бути завдано незнанням цього питання?

2. Поясніть, як ви будете застосовувати принципи цього уроку у власному житті. Як це заняття змінить ваші цілі? Як ви плануєте змінити свої дії?

3. Вивчіть напам’ять п’ять підсумкових тверджень до Уроку 7. Будьте готові написати їх по пам’яті на початку наступного заняття.

4. До наступного уроку прочитайте 1 книгу Самуїлову 13-15. Які були проблеми з лідерством Саула?