(1) Студенти повинні розуміти і бути спроможними пояснити:

• Деякі деталі природи Ангелів.

• Залучення Ангелів до життя віруючого.

• Падіння сатани та інших злих духів.

• Конфлікт в світі духів.

• Остаточна перемога Бога і віруючих над злими силами.

• Твердження віри про духів.

(2) Одна з практичних цілей уроку — допомогти студентам бути обережними і не проявляти небезпечного інтересу до духовного світу.

► Прочитайте разом Євангеліє Від Матвія 4:1-11. Що цей уривок говорить нам про злих духів?

Коли люди говорять про Ангелів, часто перше питання, яке у них виникає, — як вони виглядають. Багато художників намагалися зобразити їх.

► Як виглядають Ангели?

Чи є у Ангелів крила? У Серафима, котрого бачив Ісая, було шість крил (Ісаї 6:2). Херувим, образ котрого Бог наказав Мойсеєві помістити на ковчег, теж мав крила (Вихід 25:20); у Херувима, котрого бачив Єзекіїль, було чотири крила (Єзекіїля 1:6, 10:15).

Ми не знаємо, чи є у Ангелів крила. В цілому, вони не потрібні їм, щоб переміщатися, тому що вони духи і долають відстані зі швидкістю куди більшою, ніж за допомогою крил. Як духи, вони також не мають фізичної ваги, тому крила їм не потрібні.

На відміну від поширених зображень Ангелів, в Біблії немає описання, що вони виглядають як діти чи жінки: вони являлись у вигляді чоловіків, але у Ангелів стать в людському сенсі не мається на увазі; також між ними немає нічого схожого на шлюб чи сімейні стосунки (прочитайте Від Матвія 22:30); кожен був створений для окремого існування.

Зазвичай Ангели невидимі для людей, але вони можуть приходити, коли в цьому є потреба. Іноді небесного Посланця спочатку сприймали за звичайну людину (Буття 19:1-2). У деяких випадках поява Ангела супроводжувалося таким сяйвом, що люди падали на землю в страху (Від Матвія 28:2-4). Коли Ангел приносив комусь звістку, він зазвичай вітав людину словами «не бійтеся» (прочитайте Від Луки 1:13, 30; 2:10).

Ангели — духи (До Євреїв 1:14)[1], але не слід думати, що вони менш реальні; в Біблії зазначається, що духи сильніші за істот фізичного світу (прочитайте Ісаї 31:1, 3).

Ангели названі синами Божими (Йова 1:6): у них є щось від природи Бога, але вони відрізняються від людей; зараз Ангели перевершують їх в силі та розумі, але прийде день, коли людина буде вища за Ангелів (прочитайте 1 До Коринтян 6:3).

Про походження Ангелів нічого не сказано в книзі Буття, але вони існували ще до появи Землі і раділи, коли Бог творив її (Йова 38:4-7).

Ангели не вмирають (Від Луки 20:36). Той факт, що вони вже були ще до утворення Землі, означає, що вони живуть тисячі років і спостерігають за людською історією.

Ангели — особистості. Вони можуть говорити і брати участь в діалогах (Від Луки 1:18-20). Ангели поклоняються Богові, і це означає, що вони наділені розумінням Його природи і можуть реагувати на неї з благоговінням (До Євреїв 1:6). Вони радіють, коли кається грішник, що свідчить про наявність у них емоцій (прочитайте Від Луки 15:10). Ангели дуже зацікавлені в розумінні плану спасіння, що вказує на їх інтелектуальні здібності (прочитайте 1 Петра 1:12). Вони раділи під час оголошення звістки про народження Ісуса (Від Луки 2:13-14).

Ангели не всі однакові: одні називаються Херувимами (Псалом 79:2), інші — Серафимами (Ісаї 6:2). У них існує певна ієрархія, тому що Біблія говорить про Ангелів і принаймні одного разу згадує Архангела, а також «диявола і його ангелів» (Від Матвія 25:41). У них є структура влади, названа як «престоли, господства, влади, начальства» (прочитайте До Ефесян 6:12; До Колосян 1:16).

В обох традиціях, юдейській і християнській, багато було написано про Ангелів, що значно виходило за межі того, що ми знаємо з Писання.

Не багато відкрито нам в Біблії про відмінності між Ангелами. Термін Архангел зустрічається тільки двічі в Біблії. Михаїл названий Архангелом; також голос Архангела звучатиме під час пришестя Ісуса (1 До Солунян 4:16; Юди 1:9). Термін «Архангел» буквально означає «ангел-начальник». Ми не знаємо, скільки існує Архангелів.

Серафими згадані в Біблії тільки в Ісаї 6. У кожного з них було по шість крил. Якщо не звертати уваги на крила, вони були схожі на людей, тому що у них були обличчя, руки і ноги.

Херувим з палаючим мечем був поміщений в Едемський сад після вигнання звідти Адама та Єви (Буття 3:24), можливо, для того, щоб зробити його неприступним. Опис Херувима, якого бачив Єзекіїль, дуже відрізняється від відомих нам творінь. У нього було чотири крила, чотири різних обличчя, декілька рук, його оточувало вогняне сяйво та супроводжували спалахи блискавок, і рухався він зі швидкістю блискавки (Єзекіїля 1:5-14, 10:15).

Два Херувими чеканної роботи були поміщені з двох боків ковчега[2]; між ними знаходилося місце милості. Біблія неодноразово називає Бога Тим, Хто сидить на Херувимах [3]. У такий спосіб Писання представляє нам Господа як Бога Ізраїлевого, Котрому поклонялися в храмі, а також показує, що приступати до Нього можна лише зазначеними Ним же способами.

Силу і велич Всевишнього видно в Його слугах. Іноді люди, приймаючи Ангелів за Бога, хотіли поклонятися їм, так що небесним Посланцям доводилося зупиняти їх, підкреслюючи, що вони всього лише Божі слуги.

Той факт, що Бог оточений такою кількістю Ангелів, також демонструє Його велич. Апостол Іван бачив Ангелів навколо престолу Бога і описував їх як «десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч» (Об’явлення 5:11).

Сила Ангелів не безмежна: ми читаємо, що один з них був затриманий, коли ніс звістку Даниїлу (прочитайте Даниїла 10:12-13) , але Бог може дати їм стільки міці, скільки потрібно для виконання отриманого завдання, як тоді, коли Ангел вбив 185 000 воїнів (2 Царів 19:35).

Очевидно, що Всевишній дає завдання Ангелам. Біблія говорить, що Бог посилає їх служити тим, хто вспадкував спасіння (прочитайте До Євреїв 1:14). Ангели стають табором навколо людей і захищають тих, хто служить Богу (Псалом 33:8). Ми можемо припустити, що нас постійно оточує безліч Ангелів. Ісус сказав, що у дітей є Ангели, приставлені до них (прочитайте Від Матвія 18:10). Архангел Михаїл названий князем, що захищає народ Ізраїля (Даниїла 12:1).

У Біблії ніде не йдеться про те, що ми повинні молитися Ангелам; також в ній немає вказівок на те, що нам потрібно намагатися спілкуватися з ними: вони не є посередниками між нами і Богом. У Писанні зустрічається попередження тим, хто поклоняється Ангелам і втягується в духовний світ, не до кінця розуміючи його (прочитайте До Колосян 2:18). Якщо ми спробуємо увійти в контакт з Ангелами не так, як вгодно Богові, найімовірніше, злі духи дадуть нам відповідь замість Ангелів.

► Походження злих духів.

Злі духи — це ангели, котрі повстали проти Бога. Це сталося до створення людства, і в Біблії мало інформації про це. Сатана очолив повстання, і третина ангелів пішла за ним (Об’явлення 12:4). Юда говорить про ангелів, які не зберегли свого початкового стану (Юди 1:6): вони вже засуджені Богом (прочитайте Від Івана 16:11; 2 Петра 2:4).

У книгах пророків є два місця, які, можливо, описують падіння сатани (Ісаї 14:12-17, Єзекіїля 28:12-19). В цих місцях Писання оповідь стосується людини — земного царя — але, можливо, вони порівнюють його падіння з відступництвом сатани.

Схоже, що сатана згордів і забажав стати незалежним від Бога. Апостол Павло попереджав, що людина може перетворитися на пихату і впасти в такий самий осуд, як і диявол (прочитайте 1 Тимофію 3:6). Це була саме та спокуса, яку диявол запропонував Адаму і Єві, коли сказав: «Ви будете, як боги», — і полягає вона в тому, щоб відкинути Божий авторитет і стати богом самому собі.

► Що ми знаємо про сатану?

Сатана все ще очолює повстання проти Бога; він названий «князем, що панує в повітрі» (До Ефесян 2:2), а також «богом цього віку», тому що більшість людей живе в протистоянні Всевишньому (Від Івана 12:31). Він проголошує себе владикою царств світу, пропонуючи тимчасову владу тому, кого обирає (Від Луки 4:4-6); засліплює уми грішників, щоб утримати їх від прийняття Євангелія (прочитайте 2 до Коринтян 4:4); грішники, котрі щиро не розкаялися, стають його в'язнями (2 Тимофію 2:26).

Диявол забирає слово Боже з розуму людей, щоб воно не впливало на них (прочитайте Від Марка 4:15). Він вклав в серця Ананію та Сапфірі бажання сказати неправду церкві і Духу Святому (Дії Апостолів 5:3), Юді — зрадити Ісуса (Від Луки 22:3). Він вигадує хибні релігійні доктрини, і підштовхує людей до їх розповсюдження (прочитайте 1 Тимофію 4:1).

Сатана ненавидить Бога і ще більше людей, тому що вони створені на Його образ і отримали від Нього благовоління; він всіляко намагається підштовхнути їх до повстання проти Всевишнього, щоб якомога більше з них потрапило під той самий осуд, що і він сам.

Той, хто свідомо служить сатані, — найбільш ошукана людина в світі, тому що задіяна в битві, приреченій на поразку, а її господар зацікавлений тільки в тому, щоб знищити тих, хто в його владі (1 Петра 5:8). Сатана дає обіцянки, заздалегідь знаючи, що не зможе їх виконати (Від Івана 8:44).

Інші йдуть за дияволом несвідомо, вирішуючи жити в гріху (До Ефесян 2:2-3), тому він витрачає багато часу та енергії на спокуси і обман (2 Коринтян 4:4; 11:3, 14). Він хоче змусити людей відмовитися від віри в Бога та поклонитися речам (До Римлян 1:25), а не Господу. Його спокуси — це неправда, тому що він не може нічого запропонувати, окрім перекрученої версії того, що вже було створене Богом. Диявол не створював ні радощів, ні задоволень — Бог створив їх; сатана може запропонувати їх тільки в збоченій формі, що виходить за рамки Божої волі. Насправді, диявол не може нічого створити; він може лише спотворити те хороше, що створив Бог.

Певні злі духи фокусуються на конкретних географічних областях і групах людей. Так само, як Архангел Михаїл був названий князем, що захищає Ізраїль, були злі духи, названі князями Персії та Греції (Даниїла 10:13, 20); певні духи стали богами народів.

Сатана бажає поклоніння собі (прочитайте Від Матвія 4:9). Злі духи діють через лжерелігії. Біблія говорить нам, що, коли люди поклоняються ідолам, вони поклоняються демонам (прочитайте Повторення Закону 32:17; 1 до Коринтян 10:20-21). Злі духи реагують на поклоніння людей, що не здогадуються, кому вони поклоняються. Так само, як той, хто поклоняється Богу, стає більше схожим на Нього і насолоджується святістю, прибічники зла стають ще злішими і знаходять утіху у злі. Напевно, найгірша форма поклоніння — це принесення в жертву демонам своїх власних дітей (прочитайте Псалом 105:37-38).

Сатана і інші демони намагаються взяти під свій цілковитий контроль уми і поведінку людей. Це називається «одержимістю». Деякі люди свідомо їй піддалися; інші, можливо, зробили це несвідомо. Дехто крок за кроком заглиблювався в цей стан, думаючи, що у такий спосіб знайде силу, яку зможе використовувати для власних цілей. Мета сатани — зробити одержимого рабом злих духів, штовхаючи його на саморуйнування та прирікаючи на інтелектуальні та емоційні страждання (прочитайте Від Марка 5:2-5). Тільки Ісус може звільнити людину від цих кайданів.

Там, де Євангеліє широко проповідується, дія злих духів зазвичай замаскована. За іронією долі в цих «цивілізованих» країнах миряни висміюють все надприродне і відкидають існування духів. У такому оточенні злі духи не діють відкрито, тому що, якби вони налякали людей, котрі вже мали можливість чути Євангеліє, багато хто з них звернувся б до Бога за звільненням і захистом.

У країнах, де про Євангеліє чули мало, злі духи діють більш відкрито. Там люди не знають, що вони можуть звернутися до Христа за звільненням, тому диявольські сили залякують їх і підпорядковують собі. Люди служать духам не добровільно і не з радістю, а в страху. Євангеліє приходить до них, як чудова звістка звільнення.

[1]Через постійні нападки диявола ми перебуваємо в стані духовної війни, при цьому необхідно нагадувати собі, що наша війна проти духовних сил, а не проти людей (прочитайте До Ефесян 6:12). Нам потрібно носити духовну зброю, щоб захистити себе (До Ефесян 6:13). Ми можемо бути впевнені в перемозі, тому що диявол не може протистояти силі Бога в нас; коли ми противимось сатані, він тікає від нас (Якова 4:7).

► Чи є диявол повною протилежністю Богу?

У сатани набагато більше сили, ніж у смертних людей в їх нинішньому становищі, проте його сила — ніщо в порівнянні з Божою. Про нього не потрібно думати як про повну протилежність Богові, неначе він рівний Йому по силі. Деякі філософи вважають, що сили добра і зла в світі приблизно балансі. Ця думка далека від істини. Сатана НЕ всюдисущий, не всезнаючий і припускається помилок. Бог — Творець духів, і вони не можуть вразити Його. Коли час випробування для людей закінчиться, всі злі духи будуть засуджені, заточені в темниці і покарані разом з грішними людьми.

Поразка сатани була обіцяно давно. Бог сказав, що пошле Спасителя, щоб вразити змія в голову (Буття 3:15). Ісус прийшов зруйнувати діла диявола і дати нам перемогу над гріхом (прочитайте 1 Івана 3:8); Своєю смертю і воскресінням Христос відібрав у сатани силу (До Євреїв 2:14; Об’явлення 1:18). Остаточна і вічна доля сатани і інших злих духів — страждання в озері огняному (прочитайте Від Матвія 25:41).

Уже зараз Бог обмежує можливості диявола (Йова 1:12, 2:6). Це означає, що нам не потрібно боятися, що сатана може заподіяти нам шкоду. Нічого не може статися, якщо Бог не дозволить, а Він знає, скільки ми можемо витримати (1 до Коринтян 10:13).

Ми не тільки захищені від атак диявола, але також наділені силою розповсюджувати Боже Царство, що протистоїть царству сатани. Ісус дав силу виганяти злих духів не тільки апостолам, а й усім Своїм учням (прочитайте Від Луки 10:17). У міру того, як ми проповідуємо Євангеліє, Бог супроводжує силою Свої істини і звільняє від сатани тих, хто відповів на Його поклик.

Примітка для лідера класу: Будь-хто зі студентів може пояснити інформацію, що міститься в блоці, іншим.

Декого захоплює духовний світ. Вони починають вивчати інформацію про Ангелів і можуть спробувати взаємодіяти з ними. У Біблії ніде не йдеться про те, що нам потрібно молитися Ангелам чи навіть намагатися будувати з ними стосунки. Писання застерігає, щоб ми не молилися їм і не намагалися дізнатися більше, ніж здатні зрозуміти (До Колоссян 2:18).

Надмірний інтерес до духовного світу і злих духів може бути небезпечним; декого захоплює їхня сила і діяння. Існують ігри, де передбачена взаємодія з духами. Люди використовують певні методи, щоб отримати інформацію від духів. Ми жодним чином не повинні залучатися до світу духів, а тільки протистояти їм Божою силою (Якова 4:7, 1 Петра 5:8-9).

Дехто створив складні і детальні пояснення духовного світу і того, як він працює, але Біблія не повідомляє нам багато подробиць: Бог відкрив тільки те, що нам потрібно знати.

► Прочитайте разом твердження віри щонайменше двічі.

Бог створив всіх духів. Святі Ангели поклоняються Господу і захищають віруючих. Ангели безсмертні, вони особистісні істоти, котрі вміють говорити, поклонятися і мислити. У Ангелів є поняття про добро і зло, а також їх розрізнення. Сатана і інші ангели згрішили і стали ворогами Богу та людям. Всевишній обмежує силу сатани; Він засудив його на вічне покарання.

(1) Завдання з вивчення уривка. Усім студентам слід запропонувати уривок з Писання (зі списку); до наступного уроку потрібно прочитати його і написати невеликий роздум про те, як він стосується теми уроку.

• Від Матвія 12:43-45;

• Від Луки 8:27-35;

• Дії Апостолів 12:7-11;

• 2 до Коринтян 11:13-15;

• 1 Петра 5:8-9.

(2) Тест: наступне заняття розпочнеться з написання з тесту по уроку 6. Уважно вивчіть питання тесту під час підготовки.

(3) Завдання з викладання: не забувайте планувати та звітувати про свій позакласний час викладання.

(1) Звідки ми знаємо, що у Ангелів немає фізичних тіл?

(2) Коли були створені Ангели?

(3) Чи помирають Ангели?

(4) Назвіть чотири ознаки того, що Ангели — особистості.

(5) Назвіть чотири слова в Біблії, що використовуються для опису Ангелів.

(6) Що роблять Ангели для тих людей, котрі служать Богу?

(7) Назвіть походження злих духів.

(8) Кому насправді поклоняється ідоловірець?

(9) Яка остаточна доля сатани і злих духів?

(10) Що повинні робити християни, щоб захистити себе від духовних атак?